Пісня фенікса охоплює вразливість існування та силу оновлення. Це ода життю і відпусканню. Іранський містик і поет 12-го століття Attar Neishbouri описав фенікса у прекрасному вірші. Цей міфічний птах наприкінці свого життя будує навколо себе багаття, співає плач і починає горіти. З попелу піднімається маленький фенікс. Таким чином, фенікс є символом життєвого циклу, але Аттар підкреслює глибшу істину: найбільше життєве завдання — це відпускання та прийняття смерті. На основі цієї мудрості та натхненний життєвим циклом фенікса, Shahab Azinmehr скомпонував захоплюючу музику, в якій оспівується краса життя, смерті та воскресіння. Сетар, вокал, композиція та аранжування Shahab Azinmehr Saxofoon та вокал Nathan Daems / Даф та вокал Farnoosh Khodadadeh Cello, яїлі тамбур, арфа та вокал Seraphine Stragier Tekst та переклади Farnoosh Khodadadeh та Josse De Pauw