заплющ очі думай: майбутнє що ти бачиш Емоції забарвлюють наші бачення майбутнього. Страх, відчай і невизначеність перекладаються в образи непридатних для життя міст, спустошеної природи, конфліктів. Надія, впевненість і цікавість викликають образи нових форм життя, миру в усьому світі, міжпланетного життя... Дистопія, утопія – грандіозні та епічні бачення світу, дзеркала нашого внутрішнього світу. Ми маємо живу уяву, коли йдеться про ці світи майбутнього. Але чи маємо ми її також для самих себе? Як ми, люди, бачимо себе в майбутньому? Хто ми зараз і ким ми станемо? Змінюватися – це як? Чи можна тренуватися змінюватися? Чи можна тренуватися для майбутнього? Натхненна культовим французьким романом La Horde du Contrevent (2004) автора наукової фантастики Alain Damasio, хореограф Lisi Estaras створила танцювальну виставу, в якій вона залишає світ таким, яким ми його знаємо. Для цього вона зібрала трупу, яку рідко побачиш на сцені. Міжпоколіннєва група танцюристів з інвалідністю або без неї.