Mare Madre — це поетичний монолог про складні стосунки між матір'ю та її сином. Море при цьому більше, ніж декорація: воно стає співгравцем. Воно розкриває свою скарбницю, повну викинутих на берег артефактів та живих істот, і тим самим дає персонажу те, що їй потрібно, щоб говорити про особисті та суспільні теми: про бажання бути побаченою та право думати і жити інакше, про клімат та міграцію, про красу та руйнування.