Спекотного дня минулого літа Guido Belcanto поїхав на своєму сріблястому Cadillac до Брюсселя, у бік Ювілейного парку. Там він зупинився в павільйоні перед гігантським рельєфом De Menselijke Driften van Jef Lambeaux.
Серед тіл у камені він впізнав і себе. Вуличного музиканта, який переходив із кафе в кафе. Чоловіка, який без сорому оспівував власні бажання. А також тіньові сторони інших — з великим співчуттям, але не без гумору.
Повернувшись додому, він взяв ручку та гітару і написав нову платівку.
Незабаром сріблястий Cadillac знову мчатиме бельгійськими та нідерландськими дорогами. В машині — нова платівка, Het Paviljoen der Menselijke Driften і хтось, хто співає солодким, знайомим голосом, сформованим ночами, бажаннями та коханням, яке не відступає.
www.guidobelcanto.be